Сила гімназії - у її вчителях, слава - в учнях!!!

Любов до книг виховують батьки, учителі. Саме вони дають нам до рук книги, знайомлять із ними, допомагають зрозуміти слова та поради авторів.

    Тому і стало гарною традицією у нашому навчальному закладі проведення бібліотечних уроків, екскурсій до шкільної та районної бібліотек. Такі заходи пробуджують інтерес до роботи бібліотекаря, а ще допомагають нам, дітям, познайомитись із новими книгами, які були видані останнім часом і з’явилися у бібліотечному фонді.

    У грудні в Любарській гімназії №1 було проведено презентацію книги Марії Пономаренко. Цей захід був підготовлений вчителем вищої категорії Бас Світланою Миколаївною та працівником Любарської районної дитячої бібліотеки Сосновською Валентиною Яківною.

    На початку заходу виступила Сосновська В.Я. та розповіла дітям про автора книги “Жайвір” Пономаренко Марію Антонівну.
         Діти дізналися, що поетеса народилася у селі Левків поблизу міста Житомира у 1945 році. Після закінчення школи працювала на Житомирському льонокомбінаті. Заочно закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. Працювала журналістом. Свою першу казку “Подарунок” написала у 28 років.
         Понад 200 віршів та казок поетеси прозвучали на українському радіо у передачі “Вечірні колисанки”. Твори друкувалися у журналах “Малятко”, “Барвінок”, “Юний натураліст”, “Старшокласник”, а потім – у журналах “Дзвіночок”, “Пізнайко”.
         Марія Пономаренко створила понад 100 книг: “Подарунок”, ”Раз ромашка, два ромашка”, “Абетка”, “Дядечко Лось і зайчик Федик”, “Капці для бабусі”.
         У 2011 році з’явилися три нові книжечки: “Все починається з мами”, “Кіт по вулиці гуляв”, “Хто загадку відгадає?”.
        Марія Пономаренко також пише драматичні твори для дітей, які ставить на сцені Житомирський театр ляльок. Поетеса співпрацює із композитором Іваном Островерхим: у її творчому доробку понад 300 пісень, дитяча опера “Іменини для кози Мокрини”, музичні казки “Зарядка для сина”, ”В ліс прийшла красуня Осінь”.
       Дітям України Марія Пономаренко написала читанки ”Подарунок”, ”Жайвір”, “Усміхнений сонях”, ”Сонячна країна”.
      Зараз Марія Пономаренко захоплюється малюванням. На її картинах оживають соняхи, усміхаються лілії, пломеніє жаром калина.
      За творчу діяльність М.Пономаренко удостоєна премії імені Н.Забілої. Твори поетеси були надруковані у Польщі, Чехії, Канаді.
       Після завершення розповіді СосновськаВ.Я. продемонструвала дітям книги, які були представлені на виставці.

А далі виступали учні 3-А класу, яких підготувала до презентації БасС.М.

Діти знайомили присутніх із творчістю письменниці. Звучали вірші, загадки, нісенітниці; було проведено фізкультхвилинку, потім діти розіграли невеличку виставу “Сонячні зайчики”.

На святі було цікаво, урочисто; звучав дитячий сміх; присутні брали активну участь у відгадуванні загадок.

           Коли свято завершилось, присутні подякували всім учасникам за цікаво проведену презентацію. Потім учасники гуртка “Юні журналісти ” записали інтерв’ю у класовода 3-А класу Бас Світлани Миколаївни.

         Юля Тимощук:”Світлано Миколаївно, чому саме цю книгу ви обрали для презентації творчості М.Пономаренко?”

        Світлана Миколаївна:”Цю книгу поетеса написала спеціально для учнів молодших класів. У книзі багато загадок, віршиків на всяк випадок, всіляких нісенітниць. Дітям подобається читати твори таких жанрів.

       А ще ця книга навчає учнів любити природу, поважати один одного, виховує любов до рідного слова.”

       Юля Пушич:”Учні вашого класу розіграли перед глядачами п’єсу М.Пономаренко “Сонячні зайчики”. Чому саме цей твір ви обрали для постановки?”

      Світлана Миколаївна: “Цей твір невеликий, але у ньому багато героїв, тому кожен учень класу мав можливість стати актором. Діти  із задоволенням проводили репетиції, обговорювали костюми. А ще ця п’єса вчить дітей бути добрими, дружними”.

      Ліля Кузьмінська:”Світлано Миколаївно, мабуть, багато часу потрібно для підготовки такої вистави?”

      Світлана Миколаївна:”Учні готували цю виставу впродовж тижня, залишалися на репетиції після уроків. Така спільна справа зблизила дітей, зробила їх більш дружними. На мою думку, такі нескладні п’єси може ставити кожен учитель із учнями свого класу. Адже ви бачили, як усміхалися діти, коли їм аплодували глядачі”.

       Юля Довбиш:” Ми дякуємо Вам за те, що погодились дати нам інтерв’ю. Бажаємо вам творчих успіхів і сподіваємось ще зустрітись із вами та вашими вихованцями під час проведення цікавих справ”.

Матеріал готували учасники гуртка

“Юні журналісти” ПушичЮ., ТимощукЮ.,

ДовбишЮ., КузьмінськаЛ., ДацькоВ.